Загадка Плутона може бути розгадана

4 марта 2017, 20:17

Загадка Плутона може бути розгадана

«Таке явище можна порівняти із заходом Сонця на Землі. Слабке блакитне світіння на фоні чорного неба». Такі асоціації виникли після недавніх досліджень.

Атмосферу Плутона науково охарактеризували під час обльоту в 2015 році та помітили, що планета світиться.

Але, це був вид з протилежного боку Плутона, а атмосфера підсвічувалась нашим Сонцем, що зумовило чітку картину блакитних ліній, які охоплюють карликову планету.

Результати показали, що блакитне кільце, можливо, виникло через розсіювання сонячного світла в атмосфері, що надає Плутону місце в списку туманних тіл Сонячної системи.

Вчені вважають, що область найбільшого світіння є атмосферною особливістю, що фарбує сонячне світло, яке виділяє його господаря.

Широкий оранжево-коричневий серпанок Титана, був помічений зондом «Гюйгенс».

С. Еджінгтон говорить: «Все це пов’язано з тим, що тверді органічні молекули уповільнюються в атмосфері Титана через вертикальні вітри, і внаслідок цього, утворюється широке кільце.

Ключ до загадки Плутона можна отримати із результатів дослідження Титана, які свідчать, що молекули метану та азоту дисоціюють між собою, а потім іонізуються під дією ультрафіолетового випромінювання Сонця. Молекули вступають в реакцію, внаслідок чого утворюється вуглеводневі частини та нітрильні молекули.

Вважається, що ідентичні процеси відбуваються на супутнику Нептуна – Тритоні, в той час як азот та метан на початкових етапах розвитку Землі мали імлистий вигляд.

Взагалі, було висловлено припущення, що наше власне світіння, можливо, зіграло роль у зародженні життя, захищаючи поверхню від небезпечного ультрафіолетового випромінювання та накопичення парникових газів.

Вчені використали модель, яка була розроблена 30 років тому для Землі, Марса та газових планет-гігантів.

Вчені повідомляють, що вони наполегливо працювали, щоб загадка Плутона була розкритою.

У новій статті, опублікованій в науковому журналі вчені помітили аерозольні властивості, ідентичні тим, що спостерігаються у верхніх шарах Титану, які нагадують імлистість Плутона.

Вчені зазначають, що ця стаття – це хороший приклад порівняльної планетології, в якій ми застосовуємо знання, отримані з однієї планети, щоб виявити особливості іншої та є важливим кроком вперед в розумінні процесів, які відбуваються в атмосфері Плутона.

Незважаючи на нерегулярне виділення, команда дослідників припустила, що низький рівень атмосферної циркуляції у поєднанні із непрямим потоком ультрафіолетового випромінювання, повинен бути достатнім для забезпечення імлистості, яка покриває крижану поверхню планети.

Слід зазначити, що величезна червона ділянка на Плутоні залишається загадкою.

Щоб дізнатися, що відбувається на Плутоні, нам потрібно краще зрозуміти, що ж відбувається на Тритоні. І, можливо, так ми відкриємо загадку Плутона.

Автор: Крістіна Панченко